Історично склалося так, що Новий рік у нас відзначається двічі: 1 січня за новим, григоріанським календарем, і через два тижні – за старим, юліанським стилем. 14 січня – день пам’яті св. Василія Великого, архієпископа Кессарії Каппадокійської, який народився близько 330 року у родині багатих благочестивих батьків. Все свідоме життя він проповідував вчення Ісуса Христа і користувався великою повагою серед віруючих. Українці шанують чесноти святого і увічнили його ім’я в щедрівці такими словами: «А що другий празник – святого Василія! Радуйся, ой радуйся, земле, син Божий народився!».
На Щедрий Вечір, тобто в ніч під старий Новий рік, майже по всій Україні, від Таврії до Гуцульщини, традиційно ходили гурти ряджених – молодіжні ватаги, які щедрували й водили «Маланку» – своєрідний маскарад, що не має нічого спільного з християнськими віруваннями, хоча й носить ім’я преподобної Меланії – римлянки, яка померла саме цього дня, 439 року
13 січня 2018 року о 16.00 год. на торгівельній площі села відбулося театралізоване свято “Ой чи є, чи нема” обряд ведення Меланки та Василя. У святі приймали участь Маланка, Василь, Коза, Кіт, Циганка, діти, учасники художньої самодіяльності.
Все дійство супроводжувалося піснями у виконанні фольклорного ансамблю “Сузір’я”, вокалістів Вітовщик Ольги, Бєдарєвої Олени, Мухіна Дмитра, Пішко Софії, Волошиної Дар’ї, Петренко Валерії, Кухаришиної Карини. Глядаді разом з учасниками співали, водили хороводи.
Всі отримали масу задоволення не зважаючи на Різдвяну негоду.