29 вересня 82 роковини початку масових розстрілів мирного населення вчинених гітлерівцями в урочищі Бабин Яр, під час окупації Києва, у ході Другої світової війни.
Бабин Яр – одне з всесвітньо відомих місць трагедій, які стали символом Голокосту, урочище на північно-західній околиці Києва. За два дні 29 та 30 вересня 1941-го року, по офіційним історичними свідченням, там розстріляли майже 34 тисячі євреїв. З інших джерел лише за 5 днів нацисти розстріляли там майже 150 тисяч українських євреїв. Це були не лише жителі Києва, а і біженці з окупованих українських регіонів, що прибули до міста у надії на порятунок.
Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Цей злочин тривав майже 103 тижні щовівторка і щоп’ятниці, як годинник.
Минулого року світлини зі звільнених українських міст і сіл жахнули все людство. Сьогодні, коли минуло 580 днів спротиву України фашистській навалі, ці кадри та сюжети зі свідченнями про злочини терористичного московського режиму, стали ледь не буденним контентом, який безумовно пробуджує лють в більшості українців, але вже немає ефекту сенсації, чи навіть адекватного подразника свідомості для тих, кого це безпосередньо не стосується. Важливо усвідомити – не можна звикати, піддаватися втомі, змирюватися.
Світ має пам’ятати – геополітичні мир і безпека можливі тільки після повного знешкодження агресора та притягнення винних до відповідальності, як свого часу було покарано нацистських злочинців. Відсторонитися, вочевидь не вийде. Непокаране зло має властивість розповзатися все далі. Доказів і свідків у процесі над московським тоталітарним режимом, що сьогодні чинить терор на українській землі вже є більше, ніж достатньо.