Історично склалося так, що споконвіку, напередодні старого Нового року, за давньою народною традицією, справляють Щедрий Вечір – веселе українське свято з обрядами, забавами, скоромною їжею (піст вже минув): багатою кутею.
На Щедрий Вечір, тобто в ніч під старий Новий рік, майже по всій Україні, від Таврії до Гуцульщини, традиційно ходили гурти ряджених, які щедрували й водили «Маланку» – своєрідний маскарад, що не має нічого спільного з християнськими віруваннями, хоча й носить ім’я преподобної Меланії – римлянки, яка померла сааме цього дня, 439 року.
«Маланка» – народне дійство, що прийшло до нас з глибокої давнини, і покликане виконувати магічно – заклинальну функцію – відганяти злих духів і забезпечити людям врожай та здоров’я.. З плином часу традиція втратила свій первісний зміст і значення, й зараз носить лише розважальний характер.
Основні діючі особи – перевдягнений у дівчину хлопець (Маланка) і, навпаки, дівчина або жінка у чоловічому вбранні (Василь), а також Дід, Баба, Циган і Циганка з дітьми; Коза, Кіт, Чорт, Тож учасники фольклорного ансамблю «Сузір’я» обіграли обряд «Водіння Меланки» з костюмованими діючими особами Меланки, Василя, Доктора, Кози, Циганки. Співали щедрувальні пісні «А в нашого пана…». «Щедрий вечір, добрий вечір». «Щедрик, щедрівочка».
