Одрадокам’янський старостинський округ

Одрадокам’янка (первина назва Одрада Кам’янка) засноване 26 травня 1782 року селянами переселенцями з Харківської губернії.

Землі ці належали полковнику Дмитру Матвійовичу Куликовському. Кам’янка – старине запорізьке городище Херсонської губернії і повіту, на рукаві р. Дніпра , що називається Підпільною , або Козацькою, при впаданні до цього яру або річки Кам’янка. Після закінчення російсько-турецької війни 1735-1739 років , князь Трубецький П. М. отримав у подарунок від Катерини 2 29 тисяч десятин землі біля зруйнованої фортеці Кизикермен. Він відправив на нові землі для їх освоєння кріпаків і загін козаків. Перших поселенців Кам’янки князь Трубецький виміняв на цуценят у поміщика – кріпосника сім сімей. З 1884 князь Петро Трубецький організував мукольне виробництво з річною переробкою 24 тис. пудів зерна.

Окрім цього існувало Одрадокам’янське сільське товариство, за яким налічувалось майже 202 десятини землі. Кількість мешканців постійно зростала. Сюди входило село Миколаївка.

7 лютого 1929 року в селі було створено Товариство (ТСОЗ). На перших зборах хлібороби дали назву своєму господарству «Нове життя». До колгоспу приєднались нові господарства. У кінці 1929 року їх набралось 171, з клином землі – 2752 гектари. Потім колективне господарство назвали «Колгосп імені 12-ти річчя Жовтня».У серпні 1954 р. Одрадока’янська сільська рада ввійшла до складу Козацької сільської ради, пізніше – Львівської, а в 1965 р. – знову Козацької. У 1963 році на базі четвертого відділку радгоспу «Львівський» в селі Одрадокам’янка було утворено новий окремий радгосп «Кам’янський” .

Миколаївка. Прибережна зона села входить до складу нац. природ. парку «Нижньодніпровський». Пл. 0,958 км2. За переписом насел. 2001, у М. проживали 858 осіб; станом на 2016 – 830 осіб; переважно українці та росіяни. За однією з версій, село названо на честь св. Миколая Чудо­творця, а за ін. – на честь поміщика Миколи Журавського, хутір якого був поблизу Миколаївки. У ХІХ– на поч. ХХ ст.: 1820 відкрито першу дворову, 1896 – сільську школу. 1903 коштами дворянина М. Фальц-Фейна збудовано приміщення для початкової дворічної школи. 1896 у селі було 39 дворів та мешкали 244 особи. У 19 ст. тут функціонувала Сабецька переправа, що з’єднувала р. Козак та Дніпро; значна части­на насел. займалася с. госп-вом, зокрема вирощуванням винограду. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жителі потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталінінських репресій. Від серпня 1941 до березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Нині у М. розвинені садівництво, виноградарство та вирощування суниці. Діють заг.-осв. школа, дитсадок. 2016 відкрито зону відпочинку «У Козака», яку відвідує чимало туристів.