Історія села


с. Тягинка

Тяги́нка — село на правому березі Дніпра в Бериславському районі Херсонської області. Центр Тягинська сільська рада, колишній центр Тягинської волості. Населення становить 1793 особи.

Загальна інформація
Характеристика Значення
Дата заснування 1778 рік
Відстань до районного центру шосейним шляхом 35 км
Територія:
– всього 9921,9 га
– в т.ч.: земель державної власності 2310,5783 га
– земель приватної власності 7611,3217 га
Площа населеного пункту
– всього 304,1311 га
– в т.ч.: державна власність 172,7622 га
– приватна власність 131,3689 га
Кількість господарських дворів 800 шт.
Підприємців 18 осіб
Школа 1 шт.
Дитячий садок 1шт.
Торгових точок 18 шт.
Амбулаторія 1 шт.
Аптека 1 шт.
Відділення зв’язку 1 шт.

Наші історичні місця


Група 1

Сьогодні найцікавіше місце Тягинки – острів Велике Городище. Унікальність його в тому, що вже три роки поспіль тут ідуть розкопки. За цей час знайдено дуже багато цікавих артефактів, що підтверджують… Детальніше »

Епоха бронзи

Поблизу Тягинки виявлені поселення епохи бронзи і скіфського часу (V-II ст. До н. Е.), Знайдені п’ять статуй кочівників XI-XIII ст. Досліджено залишки фортеці і могильник XV-XVI ст.[1]

Козацтво

До XV ст. це був литовський форпост в Нижньому Подніпров’ї. Після переходу цих земель під контроль Османської імперії турки звели тут фортецю Тягин, яка стала частиною системи укріплень на північних кордонах держави.

ТЯГИН (Тягиня, Тегиня) — місцевість на Нижньому Дніпрі, з якою пов’язана одна з перших згадок про козацтво українське. Згідно з листуванням між кримським ханом Менглі-Ґереєм I та великим князем литовським Олександром “під Тягинею” 1492 козаки — “кияни і черкасці” — захопили турецький чи татарський торгівельний корабель.

Тягин ототожнюють з городищем, розташовованим в урочищі (у минулому — острові) Велике Городище при впадінні р. Тягинка в Дніпро, за 1 км на південь від с. Тягинка Бериславського р-ну Херсонської обл. У 19 ст. тут ще стояли руїни мурованих фортифікацій та будинків. Городище вивчали В.Гошкевич (1914), М.Оленковський (із 1977). Результати досліджень дають підстави інтерпретувати Тягин як фортецю на південному кордоні Великого князівства Литовського, що була заснована великим князем литовським Вітовтом наприкінці 14 — на початку 15 ст. і припинила існування в серед. 15 ст.[1, 5]

Існує версія, що Тягин — це фортеця, збудована ханом Менглі-Ґереєм I 1491 і зруйнована влітку 1493 загонами на чолі з черкаським старостою князем Б.Глинським та кримським царевичем на литовській службі Ізтеміром. Проте більш імовірною є думка, що ці події відносяться до Очакова.

У 1492 р. під стінами Тягина запорозькими козаками був захоплений і знищений турецький корабель, що прийнято вважати першою згадкою про козаків і датою заснування запорозького козацтва. У 1673 р. похід на фортецю Тягин зробив отаман І. Сірко, а в 1693 р. полковник С. Палій розгромив тут татарський загін. Остаточно фортеця була зруйнована в XVIII ст. На місці городища в 1992 р. встановлений пам’ятник на честь 500-ліття українського козацтва “Козацька Слава” у вигляді колони з фігурою Св. Архістратига Михайла. Фрагменти стін фортеці збереглися на березі біля старого мосту.

Монумент Козацька слава в с. Тягинка

Російська імперія

Нинішнє село Тягинка засноване в 1778 р при заселенні звільненими від турків таврійських земель селянами з північних губерній Російської імперії.

З приєднанням в 1783 році Криму до Російської імперії туди увійшла і Тягинка. У XIX ст. станиця Тягинка стає волосним містечком Херсонського повіту Херсонської губернії. Місцеві землі в той час належали поміщику В.В. Енгельгарду, родичу Г. Потьомкіна, який переселив сюди багато селян з центральних і західних губерній.

Станом на 1886 рік — складалася з 8 поселень, 8 сільських громад. Населення — 3835 осіб (1901 особа чоловічої статі та 1834 — жіночої), 526 дворових господарств

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 8960 4691
Приватної власності 37036 14171
Казенної власності 1790
Іншої власності 520 120
Загалом 48307 18983

Тягинка — містечко при річці Тягінка в 40 верстах від повітового міста, 1241 особа, 220 дворів, церква православна, позиково-ощадне товариство, 5 лавок, постоялий двір. За 1/4 версти — поштова станція, земська станція. За 2 версти — рибний завод. За 7 верст — рибний завод.

Радянський союз

На початку ХХ століття землі перейшли у спадок А.І. Волохіна. Під час революції 1905-1907 рр. селяни між собою розподілили землі поміщиків. Встановлення радянської влади довелося на 1918 рік. У 1928 році почалася колективізація господарства. У 1950 році всі господарства були об’єднані в колгосп ім. Калініна.

16 серпня 1941 Тягинка була окупована німецькими військами. Звільнили населений пункт 12 березня 1944 року. На фронтах Великої Вітчизняної війни проти німецько-фашистських загарбників билося 250 жителів села, з них 90 загинули смертю хоробрих, 137- за мужність і героїзм нагороджені орденами і медалями.


с. Тягинка


с. Тягинка

В селі встановлено пам’ятники – загиблим односельчанам та воїнам – визволителям села Тягинка

Німецькі окупанти нанесли селу значні руйнування: знищили всі господарчі приміщення, млин, пошту, аптеку, школу, магазин, розрушили телеграфний та телефонний зв’язок, багато будинків та міст через річку Тягинка.

За даними на червень 1947 року в селі Тягинка було 372 двори, в яких розміщувались 449 сімей, 1594 чоловіки населення ( з них чоловіків – 641,жінок – 950). Це значно менше довоєнних цифр.

В 1950 році чотири колгоспи були об’єднані, які стали носити нову назву – радгосп імені Калініна, першим головою якого був Шульга І.П.. Були побудовані ферми для худоби. У 1971 році був побудований новий міст, який з’єднав с. Тягинка з обласним центром – м. Херсон. Була прокладена автомобільна дорога – Бериславське шосе. У 1976 році до ладу стала новобудова – Тягинська середня школа, яка існує й нині. У 70 – 90 – х роках Тягинка – центр сільської ради, розташований на правому березі Дніпра, за 40 км. від районного центру і 30 км. від залізничної станції Козацьке.

Кількість дворів зросла до 741, населення склало – 2171 особа. Сільраді підпорядковане село Цурупа. У Тягинці розміщена центральна садиба КСП «Тягинь», є будинок культури із залою на 450 місць, сільська бібліотека, дільнична лікарня на 50 ліжок, дитячий садок – ясла, працює чайна, перукарня.

У Тягинці організовано агрофірму «Прогрес» на базі цеху первинної переробки томатів радгоспу ім. Калініна. За роки свого існування вона переросла в багатогалузеве сільськогосподарське об’єднання по виробництву, переробці і продажу продукції. Орендує 6,8 тисяч гектар, на які зернові, зернобобові, технічні, овочеві, баштанні і кормові культури.

Агрофірма як об’єднання має свої самостійні підрозділи в с. Тягинка, Червоний Маяк, а також в селі Рубежівка. В селі діють консервний цех по переробці сільськогосподарської продукції потужністю 6 млн. умовних банок консервів за рік; консервний цех потужністю 3 тони ковбасних виробів за зміну; забійний цех з камерою охолодження; винний цех; пивний цех потужністю 2 тони пив а за зміну з лінією розливу; цех по виробництву соняшникової олії,крупи, хлібобулочних виробів, а також працюють 17 фірмових магазинів; соціально – культурний комплекс «Іскра» (Берислав). Середньооблікова чисельність працюючих 700 чоловік. Агрофірма надає допомогу соціально незахищеним верствам населення, будує церкву. Засновником заводу являється Іванов Олексій Сергійович.

За часів перебудови та розпаду СРСР село Тягинка Херсонської області Бериславського району зазнало великих змін. У жовтні 1991 року козаки Херсонського куреня, разом з археологами виїжджали в Тягинку і працювали там на розкопках (знайдено залишки козацького посуду). У 1992 році відбулося урочисте святкування 500 – річчя українського козацтва біля залишків фортеці Тягинь. На честь цього свята було встановлено пам’ятник Михаїлу Архангелу (дивись фото в додатках).

На 1 січня 2006 року на території села нараховується 1870 жителів. З них жінок – 1031, чоловіків – 839. Діє сільська рада, середня школа з 250 учнями та 25- ма учителями, сучасним комп’ютерним класом з 2004 року, дитячий садок на 60 дитячих ліжок, відділення зв’язку та пошта, агрофірма «Прогрес», яка діє з 1989 року, перукарня, аптека, лікарня, кафе, автозаправка, церква, вежа телефонного зв’язку, безліч магазинів промислового та побутового характеру. На території села розміщується хлібоприймальний пункт та відділ ГО та ПВЗ, табір спорту та відпочинку на березі річки Дніпро, який діє з 1989 року ( дивись фото в додатках).

С. Тягинка багате на історичні події. На теренах залишили свій слід кочові племена, українські козаки, кримські татари, турки, російські солдати.

с. Тягинка

монумент Богдана Хмельницького у с. Тягинка

У 1954р встановлено монумент Богдана Хмельницького.

Незалежна Україна

У 1992р встановлено пам’ятник Богданові Хмельницькому на місці монументу. Останній же перенесений на місце його теперішнього розташування.

Пам'ятник Богданові Хмельницькому у с. Тягинка

В Тягинці є також міст збудований на межі ХІХ-ХХ століть, і відомий тим,що використовувався при зйомках художніх фільму “Невловимі месники” та “Позвний Бандерас”.

Перші спогади про цей містбули відомі у XVIII столітті. Побудований з дерева, простояв багато років, але під час Великої Вітчизняної війни міст був знищений німецькими окупантами. Після воєнних дій близько1948 – 1949 роках споруда набула сучасного вигляду. Його демонтували від залишків Антоновського моста з міста Херсона річкою Дніпро на баржах. Зараз цей міст виконує тільки місцеве значення.

Напередодні зйомки останнього фільму міст був реставрований силами місцевої громади.

Залізний міст в с. Тягинка

Починаючи з 2000 року і до цього дня по території Кам’яного Кар’єра, розташованого біля Тягинки, проходить траса ралі Чумацький Шлях.

Раллі Чумацький Шлях

Трагічні сторінки їсторії

Голодомор 1932-1933рр

IMG_0173 1

У 1927 р. населення Тягинки нараховувало 2469 жителів (1144 чоловіків та 1325 жінок), 515 господарств. Усього ж на території Тягинської сільради разом з хуторами і поселеннями у радіусі до 20 км мешкало 3314 осіб, було 666 господарств (“Список залюднених місць Херсонської округи на 1-ше січня 1928 р.”).

А за даними 1946 р. у Тягинці було 432 двори з 1591 мешканцем, що становило усього 3 людини на 1 двір! [2]. Таке разюче зменшення населення було не тільки наслідком війни, а й ще однієї жахливої події.

Те, що сталося 1933 року, не зітреться у пам’яті й не забудеться ніколи. Цей жах ворушиться у серцях людей, що пережили страшну трагедію. Про це лихоліття знають діти і онуки свідків Голодомору. Запитайте кого-небудь з тягинчан про голодний рік і ви побачите, як різко зміниться вираз обличя. І постане перед вами з розповідей людей жахливе видовище всенародного горя, що забрало багато наших співвітчизників. Скільки точно? То лише одному Богові відомо. Зараз складаються списки померлих від голоду, однак їхнім прізвищам немає точного ліку…

Голоду, як відомо, передувала кампанія розкуркулювання і колективізації. У ході цього процесу українське село позбавлялося справжніх господарів, дотепних, роботящих і дбайливих. До 1932 р. куркульство як клас взагалі ліквідували.[10]

Список жертв голодомора 1932-1933 гг. по с. Тягинка

У 1932–1933 роках с. Тягинка, Тягинська с/р, Бериславський р-н, Херсонська обл.
За даними різних джерел у селі загинуло 124 чоловіка. На сьогодні встановлено імена 17.[3]

  1. Бойченко Ярина Петрівна, 6 р., 06.05.1933, виснаження, ф.Р-314, оп.1, спр.155, арк.181
  2. Бойченко Ярина Петрівна, 6 р., 06.05.1933, виснаження, ф.Р-314, оп.1, спр.155, арк.181
  3. Гавриленко Настя Іванівна, 2 р., 18.04.1933, не вказана, ф.Р-314, оп.1, спр.155, арк.182
  4. Годун Віталій Семенович, 2 р., квітень 1933, не вказана, ф.Р-314, оп.1, спр.155, арк.163
  5. Гончар Параска, 50 р., 16.04.1933, виснаження, ф.Р-314, оп.1, спр.155, арк.167
  6. Жук Олекса, 74 р., 17.03.1933, від слабості, ф.Р-314, оп.1, спр.155, арк.111
  7. Кривенко Йосип Савелійович, 46 р., 16.04.1933, виснаження, ф.Р-314, оп.1, спр.155, арк.173
  8. Лівашов Василь Демидович, 30 р., 08.04.1933, не вказана, ф.Р-314, оп.1, спр.155, арк.160
  9. Нікулін Микола, 8 міс., 08.04.1933, виснаження, ф.Р-314, оп.1, спр.155, арк.162
  10. Онищенко Палажка Андріївна, 52 р., 17.04.1933, виснаження, ф.Р-314, оп.1, спр.155, арк.166
  11. Павличенко Олена, не вказаний, 22.04.1933, виснаження, ф.Р-314, оп.1, спр.155, арк.176
  12. Плотниченко Степанида, 80 р., 28.03.1933, виснаження, ф.Р-314, оп.1, спр.155, арк.161
  13. Спичак Никифор Євдокимович, 56 р., 10.04.1933, виснаження, ф.Р-314, оп.1, спр.155, арк.164
  14. Сущевський Микола Олександрович, 31 р., 26.03.1933, не вказана, ф.Р-314, оп.1, спр.155, арк.148
  15. Томенко Хроська Яківна, 42 р., 17.04.1933, виснаження, ф.Р-314, оп.1, спр.155, арк.165
  16. Хомиченко Лідія Василівна, 10 р., 22.04.1933, виснаження, ф.Р-314, оп.1, спр.155, арк.175
  17. Шевцов Андрій Іванович, 37 р., 03.05.1933, виснаження, ф.Р-314, оп.1, спр.155, арк.183

Література:

  1. Історія міст і сіл Української РСР [Текст] : в 26 т. [Т. ?]: Херсонська область / гол. редкол.: П. Т. Тронько; редкол. тома: О. Е. Касьяненко [та ін.]. – К. : Гол. ред. Укр. рад. енцикл. АН УРСР, 1972.
  2. “Детальный проект планировки образцово-показательного села Тягинка, Херсонской обл. УССР”, К.,1947 г.
  3. Национальная книга памяти жертв голодомора в Украине. Херсонская область.
  4. Ястребов В.Н. Опыт топографического обозрения древностей Херсонской губернии. «Записки Императорского Одесского общества истории и древностей», 1894, c. 17
  5. Зелінський А. Фортеся Тягинь: від середньовіччя до наших днів / А. Зелінський // Маяк. – 1991. – № 119 (14 груд.). – С. 2.
  6. Гошкевич В.И. Летопись музея за 1914 год, вып. 6. Херсон, 1916
  7. Сыроечковский В.Е. Мухаммед-Герай и его вассалы. В кн.: Ученые записки Московского государственного университета, вып. 61: Историческая серия, т. 2. М., 1940
  8. Грушевський М.С. Історія України-Русі, т. 4. К., 1993; Т. 7. К., 1995
  9. Оленковський М. Cім історичних чудес Херсонщини. Херсон, 2010
  10. Тягинка NEWS, https://tyaginka.blogspot.com, Гайдученко Н. М.